Не паплюж мої сни,
Не руйнуй мою душу.
Ти ж цим п’єш мою кров,
А я розірватися мушу.

Вибухає мій мозок
В полоні думок.
Моє серце у спалахах
Дивних лір. нот.

Ти розбив мої спогади,
Мрії і відчуття.
Споглядатиму з неба
На твоє нікчемне життя.

Хоч ти відчинив мені двері
У простір знання.
Я ніколи тобі не пробачу
Зникнення мого життя.

Тебе не забуду ніколи,
Адже ти – кохання моє.
Не буде й у тебе
Краще мене.

Ти втратив моє розуміння
У мить коли зрадив мене.
І твої сльозні прощення
Каратимуть лиш тебе.

Життя – лиш мить,
Лиш крок у забуття.
Віддала я цей час
Тобі я навмання.

18.11.2007г.